Її життя – оповідання,
Сумне, мов скрипки гіркий плач,
Як непокірливе страждання,
Її життя – її палач.
Ой, Лесю, Лесю Українко,
Ти – світла зіронька вночі.
Сумної повісті сторінка,
Яка палає у руці.
Ти жити будеш у душі
Коханої Країни.
Твої казки, твої вірші –
Назавжди в Україні!
